Исцеление звуком с помощью особых тонов — частот Древнего Сольфеджио (Ancient Solffegio), или как их еще называют «Частот Вознесения», представляет собой древний метод лечения, очень успешный по результатам.
************
Первый тон Сольфеджио Вознесения 174 Гц НЕОБХОДИМО СЛУШАТЬ ПЕРЕД ЛЮБОЙ ПРАКТИКОЙ СОЛЬФЕДЖИО, так как частота 174 Гц создаёт благодаря очищению от низких вибраций необходимые условия для дальнейшей активации и выравнивания энергий в Столпе чакр.
РЕКОМЕНДАЦИИ: Наушники для прослушивания необязательно, однако их использование усилит воздействие.
14 августа 2020 / Астрофизическая школа им. О.В. Верходанова
Мы наблюдаем множество разных астрономических объектов. Некоторые из них
светят ровно и постоянно, какие-то демонстрируют переменность, а некоторые ярко
вспыхивают. В лекции будут рассматриваться последние. Мощное кратковременное
энерговыделение — это взрыв. Речь пойдет о разных вспыхивающих источниках и о том,
что является источником энергии этих взрывов. Будет уделено внимание разным типам
сверхновых, гамма-всплескам, быстрым радиовсплескам, которые пока остаются во
многом загадочными, магнитарам и солнечным вспышкам, гравитационно-волновым
всплескам и хокинговскому испарению черных дыр.
Підтримай канал, Підпишись! Приємного перегляду!)
Жанр: Історичний Екшен
Режисер: Джон Вінн
Ахтем Сеїтаблаєв
Країна: США
Україна
У головних
ролях: Роберт Патрік
Томмі Фленаган
Роккі Майєрс
Поппі Дрейтон
Алекс Макніколл
«Захар Беркут» (англ. Zakhar Berkut) також відомий у міжнародному прокаті як «Зринаючий яструб» (англ. The Rising Hawk) — американсько-український художній фільм 2019 року режисерів Ахтема Сеїтаблаєва та Джона Вінна, екранізація однойменної історичної повісті «Захар Беркут» Івана Франка. Гасло фільму — «У свободі моя сутність».
1241 рік. Монгольська орда на чолі з ханом Бурундою рухається на захід, винищуючи все на своєму шляху. Дійшовши до високих Карпатських гір, військо зупиняється біля підніжжя. Однак вночі кілька місцевих мисливців, братів Беркутів, потайки пробираються в табір та звільняють полонених. Несамовитий від люті хан вирішує йти навпростець, щоб помститися і знищити карпатські поселення. Для цього він знаходить зрадника серед місцевих, який відкриває йому таємний прохід у горах. Однак невеличка громада гірських жителів під керівництвом Захара Беркута має свій план, щоб назавжди зупинити численного ворога.
Сюжет.
Біля Карпат, на Тухлянщині, проживає громада горців. Мирне життя порушує вторгнення дружинників боярина Тугара Вовка, котрі намірились пограбувати громаду, виправдовуючись указом князя Данила про володіння цими землями. Мисливець Максим змушує дружинників відступити без бою, але ті обіцяють помститися. Рада общини вирішує вигнати Тугара, та для цього його треба покликати на зібрання аби судити за законом. Старійшина общини, Захар Беркут, доручає Максимові та його братові Івану вирушити до Тугара й передати це рішення.
Дорогою Максим з Іваном зустрічають лучницю Мирославу, котра випадково знайшла в лісі печеру. Вони рятують Мирославу від ведмедя та дізнаються, що Мирослава — це дочка Тугара. Боярин зверхньо ставиться до горців, але переказує, що згоден прийти на раду общини.
Максим потай відвідує Мирославу, котру батько намагається відгородити від будь-якої роботи. Він кличе дівчину на святу в Тухлі і вдвох вони вирушають туди, нічого не сказавши Тугару. Невдовзі Максим з Іваном та ковалем Петром знаходять жительку сусіднього селища, котра розповідає про напад «демонів». Це виявляються монголи, що вирізали більшість селища, а решту забрали в полон до свого табору. Максим, Іван і Петро вночі непомітно пробираються до табору, звільняють бранців і ховаються в печері, раніше знайденій Мирославою. Чоловік Богун, родину якого вбили загарбники, клянеться помститися та приєднується до Максима. В ході відступу вони вбивають ватажка табору — сина хана Бурунди.
Тугар, як і обіцяв, прибуває на раду, де заявляє, що князь Данило по праву передав йому в володіння Тухлю. Тугар обіцяє захистити Тухлю від монголів, а в обмін вимагає визнання його влади. Захар натомість вимагає аби Тугар викликав з Галича підмогу та став пліч-о-пліч з його воїнами як з рівними. Старійшина вимагає суду поєдинком і виставляє зі свого боку Івана, проте Максим просить послати на двобій його. Проти Максима виходить дружинник Гард, якого Максим долає і лишає живим. Тугар погоджується воювати проти монголів, але якщо він буде командувати. Тим часом хан Бурунда наказує своєму радникові Мерке знайти вбивць сина.
Мерке їздить околицями, допитуючись у горців кому належить амулет, який знайшов Бурунда. Не дізнавшись, він наказує вирізати всіх, кого зустрів. Максим з товаришами мстить йому, вбиваючи всіх воїнів Мерке. Монгольський ватажок повертається до хана з поразкою, проте розповідає, що Тугар неприхильний до жителів Тухлі, а тому його можна переманити на свій бік. Тугар погоджується служити Бурунді в обмін на владу над навколишніми землями. Його воїни зраджують захисників Тухлі та підступно атакують їх. Максим та інші замикаються в будинку, Бурунда обіцяє віддячити Тугару, якщо той переконає захисників здатися. Отримавши відмову, Тугар наказує спалити будинок. Скориставшись прикриттям диму, воїни вибираються та убивають монголів. Бурунда за це вирішує убивати всіх на шляху, а Тугара, тепер в обмін на саме тільки життя, використати як провідника через Карпати. Деякі жителі Тухлі говорять, що краще здатися замість битися з набагато більшим монгольським військом.
Криминальный фильм РАЙОНЫ — ПРЕМЬЕРА онлайн бесплатно
Подписывайся на наш канал ➫ www.youtube.com/c/EpicMediaChannel?sub_confirmation=1
БОЛЬШЕ ФИЛЬМОВ ➫ www.youtube.com/playlist?list=PLmXgLXSHQ7rlRULepKj-2akweHumSRZzf
Алма-Ата, 1987 год. Главный герой фильма — 16-летний Арсен, который из пригорода переезжает в центр города и идет в новую школу. В новой школе он заводит дружбу с одноклассниками, активными участниками так называемых «Районовских движений». Вместе с этим, Арсен сталкивается с уличной, подростковой иерархией и насилием. И перед ним встает выбор, стать как все или остаться верным самому себе.
В ролях:
Шарип Серик, Асель Сагатова, Жандос Айбасов, Данияр Алшинов, Эльтерес Нуржанов, Дамир Амангельдин
Режиссер: Акан Сатаев
Представители бизнеса, образования и государства обсудят на сессии новые приоритеты мероприятий федерального проекта «Кадры для цифровой экономики». Сессия пройдет онлайн и включит открытую деловую программу и 9 закрытых проектировочных треков.
Расписание второго дня 29 мая:
10:00 – 10:40 Лекция «Эффект колеи в системе образования, как перейти от локальных изменений к комплексной трансформации?»
Александр Аузан, декан экономического факультета МГУ им. М.В. Ломоносова
10:40 – 11:10 Рефлексия, коррекция планов и ответы на концептуальные вопросы
Олег Подольский, управляющий директор Центра компетенций по кадрам
для цифровой экономики Университета 2035
11:10 – 13:00 ЗАКРЫТАЯ ЧАСТЬ: Работа в проектных группах – 2 такт
13:00 – 14:30 Презентация результатов работы проектных групп
14:30 – 14:50 Перерыв
14:50 – 15:30 Лекция «Социальный капитал, образование и рынок труда в постпандемийном мире»
Виктор Вахштайн, декан факультета социальных наук Шанинки (Московской высшей школы социальных и экономических наук)
Организаторы: Центр компетенций по кадрам для цифровой экономики #Университет2035, Аналитический центр при Правительстве Российской Федерации, АНО «Цифровая экономика».
Александр Панчин — кандидат биологических наук, лауреат премии «Просветитель» за книгу «Сумма Биотехнологии», старший научный сотрудник Института проблем передачи информации РАН, член Комиссии РАН по борьбе с лженаукой.
Даниил Кузнецов — редактор паблика «Образовач» и сайта «N 1» (2014-2016), создатель и руководитель отдела науки на Life ru (2016-2017), выпускающий редактор ленты новостей портала ТАСС-«Чердак» (2017-2018).
Модератор Роман Переборщиков — руководитель просветительского проекта «Курилка Гутенберга».
Цифровой след — спецпроект Просветительского проекта «Курилка Гутенберга» про интернет и общество.
В эволюции взглядов и интеллектуальных приоритетов Р. Бойля можно различить наличие трех тематических блоков:
– библейский текст как источник моральной позиции и размышлений, «Scripture Observations» (весна 1647);
– события повседневной жизни как источник этических размышлений, ранние «Occasional Reflections» (1649 и последующие года);
– экспериментальные исследования как основа морального выбора (заметки и наброски конца 1640-х годов и особенно последующие работы, в частности – «Usefulnesse of Experimental Philosophy», публикация 1663 года).
Эти три тематических блока в их хронологическом порядке характеризуют главные вехи интеллектуальной революции Р. Бойля в 1640 – 1660-е годы. Что же стало причиной изменения его интеллектуальных приоритетов и позиций?
Историки уже не одно десятилетие спорят на эту тему. При этом практически все отмечают важную роль как знакомства Бойля с трудами Ф. Бэкона и Г. Галилея, так и контактов с новым для него кругом людей, с которыми он быстро нашел общий язык.
Бойль жил в эпоху перемен. Понимание необходимости реформ, в частности, в области образования, в 1630-е годы пришло не только к английским интеллектуалам, но также и к простым джентри. Однако одного желания перемен было недостаточно, нужны были идеи и продуманные программы. И здесь историки отмечают большую роль трех социально активных мыслителей, которые не были англичанами: «the great intelligencer of Europe» С. Хартлиба; шотландского священника, экумениста Джона Дьюри (John Dury; 1596 – 1680) и моравского епископа и духовного лидера «Unitas Fratrum», автора «Великой дидактики» Яна Амоса Коменского (Jan Amos Komenský или Comenius; 1592 – 1670).
Дьюри и Хартлиб пропагандировали различные реформы в Англии и в странах континентальной Европы. Дьюри делал акцент на достижении единства протестантов, тогда как Хартлиб защищал реформы в разных сферах – медицине, образовании, сельском хозяйстве, юриспруденции. В 1630-х годах их идеи пользовались популярностью у многих деятелей англиканской церкви и Парламента. В преддверии Великого Мятежа, после открытого разрыва короля с Парламентом, Дьюри и Хартлиб решили, что благоприятный момент для реформ настал, и они уговаривали политических лидеров реализовать их (Хартлиба и Дьюри) радикальные предложения, что должно было обеспечить Англии роль лидера протестантского мира.
Для Бойля утопичные, но ясно изложенные идеи Хартлиба, Дьюри и Коменского сыграли роль «формализатора» не вполне четких, эклектичных и бесструктурных умонастроений и психологических состояний, которые стали результатом душевных кризисов, пережитых им в юности. Именно в ходе общения с С. Хартлибом Бойль приходит к идее «невидимого колледжа». Об этой идее и ее воплощениях пойдет речь на этой лекции.
Реставрация фильма выполнена командой профессионалов Группы компьютерной графики «Мосфильма». Узнать подробности: cg.mosfilm.ru
Драма Андрея Тарковского «Зеркало»
«Зеркало» — классика мирового кинематографа, фильм-воспоминание, фильм-размышление, фильм-загадка, потрясающий зрителя до глубины души.
Этот фильм о поиске, детских впечатлениях, внезапно врывающихся в жизнь взрослого человека, мистике повседневности и попытках вспомнить самое главное, потерявшееся за каждодневными заботами и обыденностью.
Режиссёр: Тарковский Андрей
Сценаристы: Тарковский Андрей, Мишарин Александр
Композитор: Артемьев Эдуард
Оператор: Рерберг Георгий
Художник-постановщик: Двигубский Николай
